Щебінь – це продукт, що отримується дробленням скельних гірських порід. Щебінь виробляється шляхом видобутку в кар’єрі гірської породи, яку потім шляхом «дроблення» (спосіб подрібнення граніту) переробляють на щебінь. Найвідоміша і широко застосовувана гірська порода – граніт. Також щебінь одержують при дробленні валунів та гравію.

Гранітний щебінь виробляють шляхом дроблення природного граніту. У кар’єрах з видобутку граніт є твердою монолітною скелею, яку підривають, потім брили, що утворились після вибуху, дроблять в дробильній машині, після чого щебінь просіюють, розділяючи на фракції. Чим менша фракція щебеню, тим його ціна більша (бо більше роботи з дроблення). Гранітний щебінь є оптимальним будівельним матеріалом у багатьох видах будівництва. Наприклад, сучасними ГОСТами на будівництво доріг та організацію дорожнього покриття на дорогах використовується будь-який вид щебеню крім гранітного, оскільки це заборонено.

Гравійний щебінь виробляється при дробленні валунів та гравію з піско-гравійної суміші. Міцність гравійного щебеню на 200-400 одиниць менша ніж гранітного щебеню (при нижчій морозостійкості). Використання гравійного щебеню для отримання таких же марок бетону, як із застосуванням гранітного щебеню, вимагають більшої частки цементу на 10 – 15%, що при сьогоднішніх цінах на цемент значно збільшує собівартість продукції.

Вапняковий щебінь отримують при дробленні вапнякових порід. Вапняковий щебінь, оскільки в нього мала міцність, застосовується в бетонах низьких марок для невідповідального будівництва (сільське малоповерхове будівництво тощо).